| Аннотацiя: |
У статті досліджено трансформацію інституційної структури освіти в умовах формування мережевого суспільства. Аналізуються якісно нові риси сучасної соціальної реальності, такі як пластичність, варіативність та непередбачуваність, що зумовлюють необхідність адаптації освітніх фреймів. У роботі запропоновано класифікацію форм освіти на основі критеріїв рухливості та стійкості: інституційно стійкі (традиційні заклади вищої освіти) та слабоінституціоналізовані (онлайн-школи, платформи для самоосвіти, коучинг). Доводиться, що сучасна освіта перебуває в стані інтенсивної боротьби між двома парадигмами: з одного боку, мережева логіка та ринкові відносини стимулюють сприйняття освіти як комерційної послуги, орієнтованої на миттєвий результат, з іншого боку, зберігається розуміння освіти як фундаментальної традиційної цінності. Обґрунтовується висновок про можливість подолання ризикової динаміки лише за умови комплексної трансформації інституту освіти. |
