| Аннотацiя: |
У статті досліджено питання законопроєктних робіт у сфері законодавчого
регулювання використання та здійснення права на свободу мирних зібрань в Україні. У правовій доктрині науковцями та суб’єктом конституційної юрисдикції неодноразово робився наголос на необхідності законодавчого урегулювання окремих аспектів, пов’язаних із використанням та здійсненням права на свободу мирних зібрань. Правова система України впродовж понад 30 років пройшла тернистий шлях удосконалення та розбудови, у тому числі й норм, пов’язаних із використанням, здійсненням та реалізацією права на свободу мирних зібрань, який можна сформувати в певні періоди. Разом із цим важливою подією, яка підштовхнула законодавця до розробки аналізованих законопроєктів
стало ухвалення Конституційним Судом України відповідних рішень, а також ряд суспільно-політичних подій, що відбувалися в Україні, з якими нерозривно пов’язано використання та здійснення права на свободу мирних зібрань. Проаналізовано кількісно-якісні показники законотворчості, якість проєктів законів, їх визначеність, зрозумілість та узгодженість із системою чинного законодавства України, відповідність конституційним нормам та запитам громадянського суспільства. |
