| Аннотацiя: |
Автори пропонують осмислення статусу штучного інтелекту в оптиці права Європейського Союзу з метою показати, що в сучасному європейському правопорядку він уже не сприймається як нейтральна технологічна новація, а постає об’єктом спеціального нормативного впорядкування, у якому поєднуються вимоги внутрішнього ринку, захисту фундаментальних прав, цифрової безпеки, прозорості та юридичної контрольованості. У статті обґрунтовано, що право Європейського Союзу не просто описує штучний інтелект як сегмент цифрової реальності, а формує ризик-орієнтований режим його допустимості, який охоплює заборонені практики, високоризикові системи, моделі загального призначення, правила прозорості щодо згенерованого контенту, вимоги людського нагляду та процедури забезпечення відповідності. Показано, що європейська модель розгортається не лише в межах права Європейського Союзу у вузькому сенсі, а й у ширшому конвенційному просторі, де штучний інтелект оцінюється через вимоги приватності, недискримінації, справедливого суду, ефективного засобу правового захисту та верховенства права. Окрему увагу приділено порівнянню європейської моделі з американським підходом, а також визначенню наслідків цієї регуляторної архітектури для України – насамперед у сфері адаптації законодавства, академічної доброчесності, правозастосування та майбутньої судової практики. У підсумку доведено, що право Європейського Союзу пропонує нову юридич-ну оптику осмислення штучного інтелекту, в якій інноваційність визнається лише за умови її сумісності з гідністю людини, демократією та правовою визначеністю. |
