| Аннотацiя: |
Метою статті є здійснення комплексного порівняльного аналізу процедур конституційного провадження в європейських державах з метою виявлення спільних закономірностей, відмінностей у механізмах доступу до конституційного контролю, ролі судді-доповідача, форм розгляду справ та способів забезпечення ефективності й процесуальної ефективності.
У статті встановлено, що для більшості європейських моделей характерними є стадійність провадження, пріоритетна роль судді-доповідача у підготовці справи, колегіальний характер ухвалення рішень та наявність процедур попередньої фільтрації звернень. Виокремлено різні типи моделей конституційного судочинства: моделі з посиленими механізмами фільтрації справ (Словенія, Іспанія, Німеччина), інклюзивні моделі з широкою юрисдикцією (Румунія, Італія), апеляційну модель конституційного контролю (Португалія), а також системи з високим рівнем внутрішньої процедурної формалізації (Австрія, Бельгія, Німеччина). Доведено, що інститут конституційної скарги виступає ключовим механізмом індивідуального захисту прав, водночас поєднуючись із потужними інструментами фільтрації та критеріями конституційної значущості справ. Обґрунтовано, що баланс між процесуальною ефективністю, публічністю слухань, дискрецією судді-доповідача та обов’язковістю рішень формує національну специфіку кожної моделі за наявності спільної орієнтації на забезпечення верховенства національної конституції. |
