| Аннотацiя: |
У статті комплексно досліджено сутність інноваційних систем та їхню роль у формуванні правовідносин у сфері довкілля. Основну увагу зосереджено на теоретичному осмисленні поняття «інноваційна система» як цілісного комплексу взаємопов’язаних інституцій, правових норм, технологій та соціально-економічних механізмів, спрямованих на створення, поширення та використання нових знань і технологій. Визначено, що інноваційна система у сфері екології має міждисциплінарний характер та охоплює державні органи, наукові установи, бізнессектор, громадські організації, інформаційні мережі та нормативно-правову базу. У роботі розкрито основні складові елементи інноваційної системи, зокрема інституційну, технологічну, правову, економічну та комунікаційну підсистеми. Проаналізовано їх функціональне призначення у забезпеченні екологічної безпеки, раціонального природокористування та сталого розвитку. |
