| Аннотацiя: |
У статті розроблено аналітичну рамку для пояснення (не)повернення українських воєнних міґрантів у контексті їхніх життєвих планів після 2022 року. Метою є систематизація та узгодження підходів різних рівнів аналізу, що дає змогу інтерпретувати рішення про повернення чи неповернення як соціально уґрунтований, динамічний процес. На макрорівні розглянуто неокласичні економічні моделі, теорію подвійного ринку праці та підходи світових систем, які пояснюють роль структурних дисбалансів, попиту на працю, правових режимів і ґлобальної нерівності у формуванні простору можливостей для міґраційних траєкторій. Особливу увагу приділено інституційному виміру, що впливає на стратегії українців щодо леґалізації, інтеґрації або потенційного повернення. |