| Аннотацiя: |
У статті обґрунтовується, що питання правового статусу штучного інтелекту демонструють величезні відмінності у можливих підходах до його вирішення. Показано, що на сучасному етапі не існує єдиного доктринального підходу до розуміння питання статусу носіїв штучного інтелекту. Охарактеризовано три основних підходи, стосовно яких точаться дискусії в наукових колах, що пов’язані з проблемою визначення правового статусу носіїв штучного інтелекту та відповідальності у зв’язку з їх використанням. Виявлено, що пошук нових парадигм для визначення правового статусу носіїв штучного інтелекту з урахуванням їх трансформаційного потенціалу для забезпечення позитивного і сталого впливу на людину та суспільство надалі тривають. |
