| Аннотацiя: |
У статті досліджується контрфорензіка як одна з найбільш небезпечних форм цифрового втручання, що становить пряму загрозу цифровій безпеці об’єктів критичної інфраструктури України в умовах повномасштабної війни. Обґрунтовано, що контрфорензічні технології – зокрема wiping, fileless-атаки, стеганографія, діпфейки та інші інструменти приховування цифрових слідів – активно використовуються у сучасних кібератаках, спрямованих на підрив стійкості ключових елементів інфраструктури держави.
У роботі проведено міждисциплінарний аналіз технічних, правових і організаційних аспектів протидії контрфорензіці. Розглянуто реальні кейси втручань у роботу енергетичних, логістичних, телекомунікаційних та адміністративних систем, під час яких зловмисники здійснювали спроби приховати або знищити цифрові докази.
Стаття містить пропозиції щодо удосконалення нормативно-правового регулювання електронних доказів для об’єктів критичної інфраструктури, а також рекомендації з технічного переоснащення судово-експертної та оперативної інфраструктури. |
