| Аннотацiя: |
Європейський Союз тривалий час вважався глобальним “чемпіоном регулювання”, здатним установлювати обов’язкові стандарти, вплив яких поширюється далеко за межі ЄС завдяки феномену “брюссельського ефекту”. Водночас поява “Доповіді Драґі” та наступні ініціативи Європейської Комісії засвідчили зростання критики надмірної зарегульованості як чинника, що нібито гальмує інновації та конкурентоспроможність європейської економіки. Ці процеси стали підґрунтям нового курсу – “регуляторного спрощення”, яке має наслідки не лише для ЄС, а й для держав-кандидатів, зокрема України, що перебуває в процесі узгодження національного законодавства з acquis ЄС.
Метою статті є критичне дослідження явища регуляторного спрощення в праві ЄС і його впливу на практику регулювання господарської (економічної) діяльності в Україні як країні-кандидаті на вступ до ЄС.
У статті досліджено зміст і наслідки “Доповіді Драґі” та наступних законодавчих ініціатив ЄС, зокрема Omnibus I, які змінили положення Директиви про звітність з корпоративної сталості (CSRD) та Директиви про належну обачність у сфері корпоративної сталості (CSDDD). |
