| Аннотацiя: |
Метою статті є аналіз та оцінка сучасних тенденцій у розвитку корпоративних недержавних пенсійних фондів, які упродовж останніх десятиліть перетворилися на головний інституційний елемент системи довгострокових заощаджень. Під впливом демографічних змін, підвищення мобільності робочої сили та реформ державних PAYG-систем, корпоративні пенсійні фонди в багатьох країнах світу стали основною формою організації накопичувального пенсійного забезпечення. У світовій практиці вони переважають за обсягами активів і охопленням учасників у таких країнах, як Нідерланди, США, Велика Британія, Канада та Австралія. Головною тенденцією сучасного розвитку корпоративних фондів є перехід від схем із визначеними виплатами (Defined Benefit – DB) до схем із визначеними внесками (Defined Contribution – DC). Така трансформація зумовлена потребою зменшення фінансових ризиків роботодавців, зростанням тривалості життя та зміною філософії пенсійної відповідальності – від моделі гарантованого доходу до моделі персонального інвестування. У межах DC-схеми працівники отримують більшу прозорість, мобільність та індивідуальний контроль над своїми пенсійними активами. Корпоративні пенсійні фонди дедалі активніше інтегрують сучасні цифрові технології управління активами. |
