| Аннотацiя: |
У статті актуалізовано суттєві аспекти психосоціального рівня залученості членів українського соціуму, що специфікуються за умов затяжної війни в Україні. Вивчення цих психосоціальних сегментів як одних з джерел соціальних установок є важливим для дослідження та конструювання такої інтегральної латентної ознаки, як національна стійкість. Однією з її складових є життєстійкість людини та суспільства, яка розглядається як складний соціальний конструкт, що складається з адаптивності, характеру соціального настрою, можливості мобілізувати свої зусилля у протидії негативному впливу викликів соціальних катаклізмів на соціальному, психосоціальному, ментальному рівнях. Важливою складовою формування життєстійкості українців, як і будь-якого суспільства, автор вважає економічну та суспільну залученість, які виконують подвійну роль у формуванні життєстійкості. На основі соціологічних і статистичних даних із застосуванням кореляційного аналізу щодо суспільно-економічної залученості й інтегральних характеристик життєстійкості продемонстровано часткове підтвердження того, що суспільно-економічна залученість є складним інтегральним соціальним конструктом. |
