| Аннотацiя: |
Глобальний перехід до «зеленої» та цифрової економіки зумовлює стрімке зростання попиту на критичні сировинні елементи (КСЕ). Обмежене поширення, складність переробки і стратегічна роль у високотехнологічних галузях перетворюють їх на ключовий чинник геоекономічної конкуренції. Домінування Китаю у видобутку й переробці стимулює США і ЄС до диверсифікації постачання й пошуку нових партнерів. Україна володіє підтвердженими запасами 25 елементів з 34 визначених у ЄС як критичні, зокрема літію, графіту, титану, урану й рідкоземельних металів, що робить її перспективним учасником глобальних ланцюгів постачання. Проте воєнні ризики, окупація частини родовищ, інституційна слабкість і відсутність сучасної переробної інфраструктури стримують реалізацію цього потенціалу.
Запропоновано «дорожню карту» розвитку КСЕ на найближче десятиліття, що ґрунтується на проведеному аналізі й ураховує міжнародний досвід, зокрема Австралії. Ідеться про захист стратегічних родовищ, цифровізацію даних і дерегуляцію доступу до надр, створення переробної інфраструктури і дослідницьких центрів, а також формування національного хабу КСЕ та інтеграцію в трансатлантичні ланцюги постачання. |
