| Аннотацiя: |
У статті здійснена спроба філософського осмислення феномена національної безпеки крізь призму синергетичної парадигми. Автори пропонують розглядати національну безпеку як складну, відкриту та самоорганізуючу систему, що формується в умовах постійної взаємодії внутрішніх і зовнішніх чинників. У роботі проаналізовано ключові категорії синергетики - біфуркацію, атрактор, стохастичність, ентропію та емерджентність - у контексті українського історичного досвіду та сучасних викликів. Особливу увагу приділено ролі духовної сфери як системотворчого чинника, здатного генерувати нові ціннісні орієнтири в періоди соціальної нестабільності. |
