| Аннотацiя: |
Використовуючи методи феноменологічного та наративного аналізу досліджено трансформацію родинної, освітньої, культурної та міжособистісної сфер буття дитини, осмислено її тілесний, часово-просторовий та інтерсуб’єктивний досвід. Доведено, що дитина в умовах травми освоює новий простір свободи, вразливості та морального оновлення. Обґрунтовано потребу формування нової етики дитинства в Україні, заснованої на культурній пам’яті, емпатії, визнанні досвіду дитини в умовах війни та підтримці її суб’єктності в процесі післявоєнного відновлення. |
