| Аннотацiя: |
У статті здійснено спробу комплексного соціологічного осмислення феномену колабораціонізму в контексті сучасної російсько-української війни. Колабораціонізм розглядають як форму девіантної соціальної поведінки, що виникає в умовах зовнішнього політичного домінування й окупації та виявляється у свідомій співпраці окремих осіб або соціальних груп з ворожим режимом. Автори акцентують увагу на необхідності розширення правового тлумачення поняття колабораціонізму в соціологічних категоріях, що допомагає врахувати широкий спектр мотивацій, контекстів і форм такої поведінки. Крізь призму соціологічних підходів колабораціонізм розглядається за видами: воєнний, політичний, економічний, адміністративний, культурно-ідеологічний, освітній, соціально-побутовий. Особливу увагу приділено аналізу чинників, які сприяли поширенню колабораціоністських практик на тимчасово окупованих територіях України, зокрема: гуманітарній вразливості, інфраструктурній руйнації, політичній дезорієнтації, культурній пострадянській інерції, релігійному впливу тощо. |
