| Аннотацiя: |
У статті розглядаються типології стресу на підставі тривалості, інтенсивності та характеру стресорів. Теоретичні моделі стресу та стресової динаміки, змінювалися із часом; способи вимірювання стресу також зазнавали еволюції, останнім часом привілеюючи інструменти, здатні повноцінно інтеґрувати вплив гострих та хронічних стресорів. Важливим аспектом вивчення наслідків стресу для здоров’я є розрізнення впливу об’єктивного зіткнення зі стресом та сприйнятого, суб’єктивного стресу, а також розуміння захисних ресурсів протидії стресу. Стаття розглядає різні чинники стресостійкості — соціальні зв’язки, оптимістичну диспозицію, здатність пробачати та усвідомлювати свою вразливість у моменти поразок як щось спільне з іншими людьми — під кутом зору теоретичних пояснень (тобто механізмів) та на базі емпіричних даних. |
