| Аннотацiя: |
У статті проаналізовано поняття «ветерани війни», його склад, досліджено правовий статус осіб, що визнаються законом ветеранами війни, та запропоновано удосконалити правовий статус ветеранів війни. Автором визначено, шо законодавство пов’язує надання статусу ветерана з часовими межами окремого військового конфлікту. Недоліком цього підходу є те, що розділення за часом здобуття досвіду військовослужбовцями призводить до несправедливого порівняння внеску військових, які стали на захист в інші історичні періоди, і як наслідок, – ці категорії осіб та члени їх сімей отримують різні за розміром компенсаційні виплати і пільги. Така ситуація є порушенням принципів рівності і справедливості права соціального забезпечення, проявом дискримінації у сфері соціального захисту щодо ветеранів війни. У статті запропоновано змінити законодавчі підходи до поняття «ветерани війни» та визначити правовий статус цієї категорії осіб на підставі набутого бойового досвіду, а не часових меж військових конфліктів. Автором здійснено огляд трудових гарантій ветеранів війни як важливого елементу правового статусу. |
