| Аннотацiя: |
Метою статті є дослідження ролі практики Європейського суду з прав людини у тлумаченні та застосуванні оціночних понять у кримінальному процесі, а також з’ясування способів, за допомогою яких така практика може слугувати орієнтиром для національного правозастосування.
У статті проаналізовано нормативну природу оціночних понять, що застосовуються в кримінальному процесі України (зокрема, “розумний строк”, “обґрунтована підозра”, “достатні підстави”, “справедливий суд”, “необхідність тримання під вартою”), та встановлено, що їх зміст у більшості випадків не визначений на рівні законодавства. Автори обґрунтовують, що саме практика ЄСПЛ є ключовим компенсаторним механізмом, який уможливлює тлумачити оціночні поняття відповідно до принципів верховенства права, правової визначеності та заборони свавільного втручання держави. |
