| Аннотацiя: |
У статті визначені характерні ознаки та особливості гуманітарної кризи в Україні. Встановлено, що моральні цінності та принципи в період кризи стають надважливими, оскільки негативний досвід, який переживає людина в кризовий період, змінює особистість та сенс її життя, а отже й цінності. В період потрясінь питання благодійності є особливо актуальним і потребує соціально-філософського осмислення. Проведено дослідження трансформації уявлень про благодійність в етимологічному контексті та проаналізовано історичні типи благодійності (античний, християнський та новочасний). Представлено українські традиції благодійності, витоки яких сягають доби Київської Руси та Гетьманщини, відмічено радянську добу, коли благодійність українців була вимушено пригнічена, і нова хвиля розвитку доброчинності в часи проголошеної Незалежності України.
|
