| Аннотацiя: |
У статті аналізується проблема формування кримінальної політики в сфері
протидії ворожій пропаганді під час війни. Дане дослідження охоплює різні прояви забороненої пропаганди в Україні, що посягають на основи національної безпеки, громадський порядок та безпеку, а також мир, безпеку людства та міжнародний правопорядок. Протидія ворожій пропаганді стала чутливою й актуальною проблемою в Україні через її агресивний вплив починаючи з 2014 році (перша російська окупація українських територій) та ще більш відчутний у 2022 році (друга російська окупація українських територій). Ворожа пропаганда під час широкомасштабної агресії та війни стала ще більш небезпечною. Зміна та маніпуляція суспільної думки, розповсюдження неправдивої інформації, нав’язування ворожої ідеології є засобами вчинення агресії, посягання на основи національної безпеки, мир, безпеку людства та міжнародний правопорядок. Пропагування війни можна визначити як «запрошення» до вчинення воєнних злочинів, злочинів проти людства та геноциду. До ворожої пропаганди було віднесено колабораційну діяльність (ч. 3 ст. 111–1 КК України), пропаганду війни (ст. 436 КК України), пропаганду комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів (ст. 436–1 КК України). Автором було звернено увагу на визначення пропаганди та її негативний вплив на громадян. |
