| Аннотацiя: |
У даній статті проведено аналіз змін до положень чинного трудового законодавства щодо реалізації особою трудоправової функції відповідно до соціально-правового вектору діяльності держави. Наголошено на важливості забезпечення стабільності та безпеки працівникам в умовах дії воєнного
стану, а також підкреслено тимчасовий характер обмежувальних заходів у сфері трудоправових відносин. Хоча загальновизнаним є твердження, що права людини не можуть порушуватися ні в мирний, ні у воєнний час, усе ж держава змушена створювати в цей важкий період умови для вільного розвитку праці, економічного зростання та реалізації людського потенціалу, але з певними обмеженнями. На основі формально-правового аналізу законодавства України та порівняння нормативних документів і наукових положень, у дослідженні висвітлено проблемні аспекти дотримання конституційного права на працю. Дійшли висновку про необхідність дотримання балансу інтересів роботодавців і найманих працівників, а також розвитку трудового законодавства з урахуванням специфіки ситуації під час військового конфлікту. |
