| Аннотацiя: |
Конституція України розмежовує сферу національної безпеки (отже, кібербезпеку як її складову) і сферу оборони. Тому питання кібероборони України та її теоретичних засад може розглядатися з точки зору, що це складова оборони держави. Аналіз засвідчив, що в сукупності чинних положень законодавства України стосовно оборони кібероборона є однією з функцій Збройних Сил України разом з іншими військовими формуваннями (отже, силами оборони) в разі збройної агресії проти України. Тобто йдеться не про кібероборону держави загалом, а лише про її складову у виконанні ЗСУ (сил оборони) у фазі відбиття (відсічі) збройної агресії (ведення кібероборони) – кібероборону у вузькому розумінні поняття «оборона», що слід розглядати як вид воєнних дій військ (сил). Між тим у законодавстві України та у відомих публікаціях така особливість не розкривається. Це означає, що на шляху до розуміння сутності кібероборони України як концептуально найважливішого теоретичного завдання, першочергово слід визначитися щодо кібероборони як виду воєнних дій військ (сил), що спричинило мету статті. |
