| Аннотацiя: |
У статті проаналізовано європейські джерела права та визначено їхній вплив на розвиток правової системи Києво-Руської держави. Значну увагу приділено характеристиці передумов утворення ранньої української держави – Києво-Руської держави. Обґрунтовано, що українська державність, згідно з історичними джерелами, бере свій початок від антського племінного союзу. Він сформувався наприкінці IV ст. під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників. До зовнішніх чинників можна віднести сусідство з грецькими містами-державами Північного Причорномор’я та навалою остготів (східних готів на українській землі) та кочових племен. Антський племінний союз, який охоплював українську етнічну територію в межиріччі Дніпра і Дністра, сформував Антську державу, яку ще називали “Антським царством” (Regnum Antorum), або “Антською землею”, яка припинила своє існування на початку VII ст. у 602 р. через агресію Аварського каганату. Після падіння держави антів давні українські племена змушені були відступити у важкодоступні місця у Карпатах, на Волині та Поліссі, де було створено військово-політичні союзи: дулібів, волинян, хорватів (Велика Хорватія), Артанія, Куявія, Cлавія. У VII–VIII ст. утворюється рання українська держава Русь з центром у Києві, основою якої став полянський племінний союз.
Охарактеризовано норманську теорію походження Києво-Руської держави, вказано на роль князів норманської, шведської династії Рюриковичів у її становленні та розвитку. Значну увагу приділено аналізу редакції і статей першого кодексу українського права – Руської Правди, яка є джерелом правового регулювання суспільних відносин на українських землях у XI–XVI ст. та відображенням рівня соціально-економічного і політичного розвитку. Руська Правда була основним нормативно-правовим актом Києво-Руської держави, тож вплинула на процес розвитку українського права в наступні історичні періоди. |
