| Аннотацiя: |
Стаття присвячена проблемі дослідження змісту та історичних засад формування концепту права власності Українського народу на землю з метою усунення правових прогалин і конкретизації конституційних основ у визначенні суб’єктів права власності на землю. У статті розкривається вплив на зміст чинної ст. 13 Конституції України радянського земельного законодавства та підкреслюється, що в європейських конституціях народ не наділений земельною равосуб’єктністю. Наголошено, що Земельний кодекс України не передбачає можливості (підстав) набуття права власності на землю Українським народом. Обґрунтовано необхідність доопрацювати та об’єднати зміст статей 13 і 14 Конституції України. Зроблено висновок про те, що декларативні положення про земельну власність Українського народу можуть негативно впливати на розвиток сучасного земельного законодавства та гармонізацію його із законодавством ЄС. |
