| Аннотацiя: |
У статті розглядається практичний аспект запровадження «войовничою демократією» обмежень, які стосуються права на свободу слова, в умовах необхідності протидії пропаганді. Залежно від типу заходів обмежувального характеру, проаналізованих у процесі дослідження, встановлено, що мають місце факти, які можна кваліфікувати як такі, що посягають на критерії демократичності, які повинні залишатись недоторканними, зокрема принципи верховенства права, законності, правової визначеності, презумпції невинуватості, цензури. Мотиви деяких з цих зловживань знаходяться поза межами
об’єктивної необхідності та могли бути недопущенні. Водночас факт їх наявності вбачається не стільки таким, що обґрунтовується необхідністю захисту від загрози, скільки саме бажанням зберегти концентрацію владних повноважень поза межами цінностей системи стримувань і противаг як елементу принципу поділу влади, у широкому сенсі у тому числі шляхом приховування чи прагнення обмеження можливості медіа та громадянського суспільства висвітлювати корисливі діяння суб'єктів владних повноважень. |
