| Аннотацiя: |
Стаття присвячена питанням необхідності майбутнього реформування системи запобігання масштабним воєнним конфліктам у світі, який поділений на демократичні й авторитарні держави. Аналізуються позитивні і негативні сторони систем колективної безпеки, які були створені як результат наслідків жахливих
воєнних конфліктів: Вестфальський мир 1648 року, Ліга Націй, Організація Об’єднаних Націй, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Наголошується на існуванні чинників, що не дали змоги реалізувати їх потенціал для запобігання Другій світовій війні та агресії російської федерації проти України.
Робиться висновок, що в умовах глобалізованого світу юридичні положення, які спрямовані на запобігання масштабним воєнним конфліктам, повинні складатися з цілісної системи пов’язаних між собою засобів. Її ключовою складовою можуть виявитися взаємопов’язані дієва реформована система колективної безпеки та
загальнообов’язкові засоби забезпечення прав і свобод людини, що активізують додаткові гарантії безпеки з боку громадянського суспільства і кожної людини окремо. |
