| Аннотацiя: |
У статті досліджено сучасний стан цифровізації нормотворчої діяльності та окреслено перспективи його розвитку. Зазначено, що якщо раніше для реалізації правотворчого процесу використовувалися лише технічні засоби, наприклад, підготовка проєкту нормативно-правового акта, то тепер задіяно ширший спектр технічних засобів. Саме з розвитком цифрового світу дедалі більше буде використовуватися штучний інтелект, наприклад, для пошуку колізій у праві або аналогічних прецедентів. Саме правотворча політика створює необхідні умови для ефективної правотворчої діяльності. Завданням правотворчої політики є, зокрема, забезпечення системності, цілісності й несуперечливості законодавства, усунення в ньому прогалин. Як універсальні засоби для досягнення зазначених завдань правотворча політика використовує властиві їй основні принципи, системний підхід, інформаційне забезпечення правотворчої діяльності, юридичну техніку, правові акти тощо. Право, як регулятор суспільних відносин, набуває бінарної форми втілення шляхом кодифікації – приведення результатів правотворчої діяльності (нормативно-правових актів) до електронного
вигляду, що існують лише в інтернеті. |
