| Аннотацiя: |
В історичній практиці України чітко визначено дві основні концепції кадрової політики: 1) високоцентралізована (характеристика адміністративно-командної системи) – із широким використанням принципу призначення керівних кадрів державної служби при обмеженні демократичних механізмів їх висування та розстановки (виборності, обліку громадської думки, колегіальності вирішення кадрових питань та ін.); 2) демократична (по суті та технологіям організації) – система формування та розвитку кадрового корпусу, хоча і централізована, єдина в межах держави (на основі єдності цілей, принципів, стандартів при призначенні на посаду та навчанні кадрів). У разі війни простежується поєднання цих концепцій державної кадрової політики, що призводить до конфлікту між ними. Незважаючи на тривалі реформаторські процеси та реорганізації в системі публічної служби України, результати проведених опитувань засвідчують недостатній рівень довіри до чиновників, політиків, суддів – представників різновидів інститутів публічної служби. |
