| Аннотацiя: |
У статті зроблено спробу дослідження Статуту ООН із питань міжнародно-правової відповідальності. Вказано на функції та ратифікацію Статуту як міжнародної угоди, що засновує міжнародну організацію ООН. Зауважено, що Статут був ратифікований більшістю країн світу, єдиний виняток серед загальновизнаних країн становить Святий престол, який волів зберегти за собою статус постійного спостерігача, а отже, не є стороною, яка підписала документ у повному обсязі. Акцентовано на особливому значенні Статуту, який не тільки регулює діяльність організації у сфері міжнародної безпеки, а й закладає фундамент системи колективної безпеки та міжнародно-правової відповідальності, слугує своєрідним кодексом поведінки держав у політичній, військовій, екологічній та гуманітарній сферах. |
