| Аннотацiя: |
Питання кібероборони України розглядається з позиції, що це складова оборони держави, а не кібербезпеки.
Сьогодні законодавство України з питань оборони розглядає кібероборону обмежено – лише як вид воєнних дій у виконанні Збройних Сил України разом з іншими військовими формуваннями у фазі відбиття збройної агресії, що не вичерпує всіх можливостей захисного (оборонного) потенціалу України в кіберпросторі. При цьому, на відміну від поняття «оборона України», національним законодавством щодо оборони поняття кібероборони України не визначене, безпосередньо питання кібероборони держави не ставиться. Водночас розуміння предмету кібероборони України та його наслідки є концептуально найважливішим та актуальним теоретичним і практичним завданням, яке має бути розв’язане першочергово.
У зв’язку із цим виключно з позиції законодавства України з питань оборони на основі застосування системного підходу і структурно-логічного методу дослідження вперше обґрунтовано сутність кібероборони України як складової оборони держави, окреслено елементи відповідної загальнодержавної системи та взаємозв’язки між ними, намічено основні етапи її реалізації (здійснення). |
