| Аннотацiя: |
У статті досліджуються питання ідентифікації злочину геноциду, вчиненого росією з 2014 р. під час збройної агресії проти України, а також покарання за нього. Акцентується увага, що в міжнародно-правовій теорії, у міжнародній і національній практиці наявні широкий і вузький підходи до ідентифікації геноциду. Широкий підхід визнає завершеним злочином намір “знищити, повністю або частково, національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку”, тобто достатньо оприлюднити заклики до геноциду або почати реалізовувати геноцидальний намір. Натомість вузький підхід передбачає, що намір здійснити геноцид має бути реалізований. |
