| Аннотацiя: |
Метою статті є обґрунтування необхідності розробки та реалізації активної імміграційної політики України в післявоєнний період. З урахуванням сучасного стану ринку праці, масштабної внутрішньої та зовнішньої міграції та посилення господарських диспропорцій було визначено актуальність розгляду цієї теми. Також окреслено зміст поняття «імміграційна політика», розглянуто стан міграційної політики до та під час повномасштабного вторгнення та зроблено висновки щодо обмеженого списку квотників через їхню низьку кваліфікацію та щодо недостатньої кількості трудових мігрантів з-за кордону через обмежену кількість дозволів на імміграцію. Наведено приклади країн, що на практиці мали досвід залучення іноземних громадян для відбудови своєї економіки, який може бути корисним для України. У результаті дослідження було запропоновано пріоритетні напрямки та галузі, в яких необхідно запровадити програми залучення іноземних трудових мігрантів, та обґрунтовано, з яких країн найвигідніше привертати іммігрантів, спираючись на їх спеціалізацію та розвиток сучасних технологій. До пріоритетних галузей було віднесено: відбудову об’єктів критичної інфраструктури, розвиток інформаційних технологій, медицини, освіти та сільського господарства. Волонтерська діяльність представлена як важливий напрямок для залучення іноземців у зв’язку з російською збройною агресією проти України. |
