| Аннотацiя: |
Стаття присвячена питанням розвитку Православної Церкви України (ПЦУ) після отримання Томосу про автокефалію. Коротко охарактеризовано структуру православного середовища краї-ни, його ключових репрезентантів. Йдеться про те, як утворення ПЦУ вплинуло на конфігурацію православної мапи країни. Особливу увагу приділено інституційній розбудові та суспільній активності ПЦУ. З’ясовано моменти, пов’язані з формуванням її релігійної мережі, переходом парафій із юрисдикції Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) у юрисдикцію ПЦУ, становленням управлінських та організаційних структур останньої. Висвітлено готовність ПЦУ та Української греко-католицької церкви (УГКЦ) спільними зусиллями відроджувати Київську церковну традицію. Окреслено динаміку конфесійних уподобань українців.
Лейтмотивом статті є ідеї про деструктивну роль РПЦ у Вселенському православ’ї та ключову загрозу з боку Московського патріархату в процесі подальшого визнання ПЦУ. Висловлено переконання, що майбутня перспектива ПЦУ залежатиме від вироблення стратегії власного розвитку. |
