Аннотацiя: |
У статті досліджуються основні положення концепції войовничої демократії як такої, що позначається на виробленні й застосуванні підходів до розуміння сутнісного змісту і меж правомірної діяльності політичних партій і громадських організацій, в умовах сучасних українських реалій. Обґрунтовано важливість оптимальної моделі демократизації політичних інститутів, віднайдено в її арсеналі теоретичні уявлення, що дисонують з досвідом захисту суспільного життя від внутрішніх антидемократичних рухів, зменшення ризику політичних проєктів, які спроможні зашкодити демократичним процедурам у державі, обмежуючи політичні свободи певної частини населення. Сповнені міркувань про політичний плюралізм і толерантність, недопущення втручання у функціонування політичних партій і громадських організацій, такі теоретичні уявлення перебувають у полі зору судових установ, діяльність яких спрямована на встановлення фактичних обставин категорій справ, що стосуються встановлення наявності та достатності підстав для заборони діяльності політичних партій, є актуальними в умовах воєнного стану в Україні. |