| Аннотацiя: |
На основі застосування документологічного підходу до дослідження української вишивки як засобу соціальної комунікації доведено, що цей феномен можна розглядати в статусі вишитого документа. Розкрито особливості семантивного складника вишивки, який зумовлений її функціональним призначенням та сферою побутування, відбивається в різновидах знаків-символів, їх графічному й кольоровому спектрах, видах орнаменту, специфіці матеріального та конструктивного втілення. |
