| Аннотацiя: |
У статті проаналізовано загальні підходи до розуміння прямої дії конституційних норм, і наведено обґрунтування кожного з них. Підкреслено хибність зведення прямої дії норм конституції до їх виключно інструментального застосування. Наведено основні випадки прямої дії конституційних норм, а саме відсутність відповідного нормативно-правового акта чи норми законодавства, неналежна якість закону або окремого припису закону, колізія законодавчих приписів. Зазначено правові позиції Конституційного Суду України щодо недопустимості прийняття законів єдиним законодавчим органом, які суперечать Конституції України, неможливість повторного прийняття неконституційного регулювання, та важливість гарантування прямої дії рішень Конституційного Суду України. |
