| Аннотацiя: |
ктуальність наукового дослідження зумовлена підвищенням національної свідомості української нації, новим етапом національного відродження Української держави та консолідації українського народу на тлі повномасштабного вторгнення та окупації українських територій. Метою даної науково-дослідно роботи є дослідження рівня загрози національній історичній та культурній спадщині на теренах України, у тому числі, тимчасово окупованих. Методологію дослідження, яка застосована в цій роботі, складає комплексне поєднання кількісного та якісного аналізу археологічних та культурних пам’яток, а також наступні методи: сходження, синтезу, аналізу, порівняння, та аксіоматичний метод. У результаті дослідження були вивчені основні регіони розташування історичних та культурних пам’яток на тимчасово окупованих територіях та на таких, де ведуться бойові дії. Досліджена компетентна думка провідних українських вчених-істориків та археологів щодо основних проблем проведення археологічних досліджень та реституції тимчасово вилучених окупантом скарбів української культури. Встановлені правові підстави такої реституції в контексті основних положень вітчизняного та міжнародного гуманітарного права. Ці обставини були передумовами до відміни рішення Окружного суду Амстердама на користь української сторони. Обґрунтовано, що позиція владних кіл Королівства Нідерланди не дотримується статут правової ідентичності, а також незалежності держави та ігнорує непорушності права власності. Хоча, в свою чергу, країна заснована на декларуванні дотримання норм міжнародного права щодо юридичного імунітету держави та її власності, поставленим Конвенцією від ООН 2004 року. Сформульовані на їхній основі висновки містять актуалізовані наукові знання щодо напрямків відновлення справедливого правового статусу до історичного та культурного надбання української нації та привносять у науку відповідні науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства України в сфері музейної справи та археологічної науки. |
