| Аннотацiя: |
Дослідження мовного питання в Україні актуальне з огляду на важливість мовної ідентифікації: оскільки велика частина українців була русифікована, необхідно проводити чітку та стратегічну політику щодо мови, яка змогла б в подальшій перспективі забезпечити поступовий, але впевнений розвиток всього українського. Метою цього дослідження стало вивчення сучасного стану мовної свідомості в українському суспільстві, особливостей становлення та розвитку української мови впродовж тривалих лінгвоцидів та після початку російсько- української війни. Задля реалізації поставлених цілей використовувалися такі методи: аналітико-синтетичний, порівняльно-зіставний, історичний, діахронічно-синхронічний. Було здійснено панорамний аналіз заборон та обмежень стосовно функціонування української мови впродовж останніх чотирьох століть, зокрема в сфері освіти, книгодрукування, діловодства, церкви тощо. Розглядалися історичні етапи формування та становлення ідентичності української мови, наводилася статистика щодо мовного питання через кілька років після здобуття незалежності, після російської агресії на сході України та після повномасштабного вторгнення росії. Формувалося уявлення про причини та наслідки лінгвоцидів, оцінювалися етапи зросійщення та вплив російськомовного простору в різних регіонах України. Акцентувалася увага на механізмах лінгвістичної деколонізації на прикладі різних національних мов та країн, формах лінгвістичного планування та політики держав, що постраждали від мовних заборон, відродження ідентифікації. Матеріали, представлені в цій роботі, можна використовувати для подальших наукових розвідок у сфері лінгвістики, соціології, історіографії, культурології, зокрема при вивченні колонізаційних та деколонізаційних процесів у різних національних мовах світу. |
