| Аннотацiя: |
Становлення капеланського руху в умовах становлення незалежної України (після 1991 р.) вимагало вирішення низки питань, насамперед концептуального характеру. Ініціатори відновлення капеланства зіткнулися з недооцінкою фактору капеланства, ризиками перенесення міжконфесійних суперечок у військове середовище. Фактично йшлося про пошук власної моделі капеланського служіння, яка б передбачала оптимальну модель організації роботи капеланів. Розвиток капеланського руху в незалежній Україні автори пропонують поділити на три етапи, які відрізняються не лише хронологічно, а й своїми характеристиками. У кожному періоді автори висвітлюють проблемні питання, які вирішували державні органи та релігійні організації при організації капеланського руху. Окрему увагу було приділено спробам активістів сформувати власну модель капеланського служіння та проблемним питанням підвищення якості підготовки капеланів. Зокрема, було зазначено, що найкращим шляхом для України є організація у вищих навчальних закладах країни окремих факультетів капеланства для підготовки фахівців на рівні світових стандартів. |
