| Аннотацiя: |
Статтю присвячено розгляду категорій "власність" та "право власності" з використанням історичного підходу. Встановлено, що властивість слід сприймати у двох сенсах: "de jure" (правова оболонка (форма)) і "de facto" (практичне застосування власності). Якщо суб'єкт має власність і він має щодо неї конкретні правомочності, то вважається, що суб'єкт виступає власником майна на основі права власності. Право власності, на відміну власності (яка є формою), становить зміст. Право власності необхідно визначати як право суб'єкта (власника), спрямоване на задоволення його бажання стосовно володіння, користування та розпорядження певною річчю з урахуванням інтересів інших осіб, врегульоване правовими нормами. |
