| Аннотацiя: |
Упровадження нової системи вирівнювання в Україні впирається в проблеми, пов’язані з невідповідністю перерозподілу ресурсів і повноважень між органами державної, регіональної та місцевої влади, нестабільністю та непослідовністю законодавчих нововведень, необґрунтованістю розрахунку індексу податкоспроможності тощо. З’ясовано, що вітчизняну модель фінансового вирівнювання доцільно ідентифікувати як поєднання трьох складових: вертикального вирівнювання через розщеплені податки; горизонтального вирівнювання податкоспроможності бюджетів;вирівнювання за видатками через сукупність цільових трансфертів. Визначено основні проблеми фінансового вирівнювання: розрахунок індексу податкової спроможності територіальних громад, що базується лише на доходах від одного податку (податку на доходи фізичних осіб, ПДФО), не забезпечує справедливого розподілу; зарахування ПДФО за місцем реєстрації суб’єктів господарювання сприяє посиленню диференціації між центром і периферією; переважання цільових трансфертів знижує самостійність органів місцевого самоврядування у прийнятті рішень; слабке використання інструментів вирівнювання «за видатками» спричинило значні дисбаланси у спроможності надавати публічні послуги громадами. |
