Аннотацiя: |
Як її бачить український законодавець та як ці питання регулюються в інших країнах. Саме тому вже 30 березня 2020 р. Верховна Рада України внесла зміни саме до КЗпП (Закон України №540?ІХ), врегулювавши дистанційну роботу не лише на період карантину, а й на всі інші випадки за угодою сторін (за умови оформлення письмового трудового договору — ст. 24 та 60 КЗпП у відповідній редакції). Наступним кроком у реформуванні питання дистанційної роботи став законопроект №4051. Він цікавий тим, що в тій чи іншій мірі враховує положення конвенції МОП №177 «Про надомну працю» 1996 р. (не ратифікована Україною). Зокрема, надомником вважається тільки особа, яка постійно виконує роботу вдома, а не час від часу, а роботодавець має забезпечити працівника всім необхідним обладнанням та матеріалами. Конвенція №177 також заохочує рівність у ставленні до надомників щодо захисту від дискримінації, захисту в галузі безпеки та гігієни праці, оплати праці, доступу до професійної підготовки, захисту материнства тощо |