| Аннотацiя: |
Через порушення законів у нафтогазовій галузі втрачає держава, втрачає державний бюджет.Частина рентних платежів повинна залишатися на територіях, де видобувають нафту й газ.У державі повинні бути чіткі правила гри. Для всіх. Заручниками ситуації є як нафтогазодобувні підприємства, так і органи місцевого самоврядування. Закон треба або виконувати, або змінювати. Держава є таким же учасником ринку, як і приватні структури. Ніколи, ні в якому разі не можна залишатися байдужим до того, що відбувається довкола. У Полтавській області видобувається третина загальноукраїнського газу, і його собівартість не перевищує 30 доларів за тисячу "кубів". У всьому світі ціна на нафту зменшується, а до неї "прив'язана" й ціна на газ. Давно настав час відкрито з'ясувати, ким, куди і на яких умовах реалізується видобутий в Україні газ.
Протягом останніх двох десятиліть в Україні прийнято вже четверту державну програму енергетичної стратегії. Полтавщина - одна з небагатьох областей України, багатих на поклади вуглеводнів, отже, мала б відчувати пильну увагу держави в рамках цих програм. Але натомість і підприємства галузі, й нафтогазодобувні території стикаються з дедалі більшими проблемами. То чи стала стратегія пріоритетом?
10 грудня про це вели розмову учасники "круглого столу" всеукраїнської громадсько-політичної газети "Зоря Полтавщини": експерт-політолог Микола Василенко, начальник управління економіки Полтавського міськвиконкому Володимир Волик, директор дочірнього підприємства НАК "Надра України" "Полтавське нафтогазове регіональне геологічне підприємство" Петро Голуб, голова обласної ради профспілки нафтової і газової промисловості Іван Зосименко, заступник директора - головний геолог ГПУ "Полтавагазвидобування" Адам Куль, член постійної комісії обласної ради з питань бюджету, підприємництва й управління майном, начальник Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області Ірина Максимішина, заступник голови обласної ради Володимир Марченко, голова Охтирської районної ради Сумської області, координатор асоціації органів місцевого самоврядування нафтогазодобувних територій "Родюча земля" Юрій Ситник, начальник головного управління промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації Тарас Ткаченко, заступник голови Новосанжарської районної ради Борис Федоренко, голова Гадяцької районної ради Анатолій Цимбал, заступник голови облдержадміністрації Сергій Ясинський. Вів засідання головний редактор всеукраїнської громадсько-політичної газети "Зоря Полтавщини" Григорій Гринь.
- Полтавщина має потужний нафтогазовий комплекс, який є домінантним у бюджетоутворенні нашої області. Але останні роки його розвиток стримується низкою обставин. Водночас діяльність підприємств галузі додає чимало проблем місцевим територіальним громадам. Отже, для нашого регіону це питання актуальне й болюче. "Зоря Полтавщини" не може бути байдужою до життя області, тема роботи нафтогазового комплексу часто порушується на сторінках газети. Й одна з останніх публікацій - "Нафта на Полтавщині - гроші на Хрещатику" заступника голови облдержадміністрації Сергія Ясинського - стала приводом для сьогоднішньої розмови, - сказав у вступному слові Григорій Гринь.
Сергій Ясинський:
- Функціонування нафтогазового комплексу Полтавщини є наріжним каменем добробуту не тільки нашого регіону, а й усієї країни. У цій галузі задіяні від 20 до 30 тисяч працівників. Побічних проблем, пов'язаних із роботою підприємств галузі, я не торкатимусь. Хоча справді виникають проблеми технологічного характеру, екологічні, розвитку інфраструктури, розбитих доріг тощо. Але в Україні ми дійшли до тієї межі, що потрібно рятувати сам нафтогазовий комплекс.
У 2005 році був Указ Президента України про фактичне визнання нафтогазової галузі стратегічною, хоча чітко цього не було зазначено. Однак акцентувалася увага на необхідності нарощення ресурсної бази у зв'язку з необхідністю зменшити енергетичну залежність нашої країни. Національна економіка забезпечена природним газом у межах 30 відсотків, нафтою - на рівні 20 - 22 відсотків. Тому ми імпортуємо вуглеводні. І питання це - не тільки в економічній площині, а й переходить у політичну. У лютому цього року був ще один Указ Президента, який визначав для уряду напрямки формування нормативно-правової бази, що покращило б функціонування нафтогазового комплексу. Бо чинна нормативно-правова база дуже застаріла і стала досить проблемною для самого комплексу. Наприклад, на відведення земель для буріння свердловин потрібно витратити до трьох років. Полтавська обласна державна адміністрація вносила уряду, міністерствам пропозиції щодо оптимізації законодавчої бази. Але нічого не було змінено.
Згаданим останнім Указом правоохоронним органам було дано доручення здійснити перевірку щодо відповідності чинному законодавству переоформлення дозволів (ліцензій) на користування надрами. Проблема полягає ось у чому. З 1994 року в Україні позитивний баланс приростів ресурсної бази й використання її змінився на негативний. Тобто: оскільки видобувати вуглеводні можна тільки на розвіданих ділянках, то приріст розвіданих надр повинен випереджати видобуток, але, на жаль, з того ж таки 1994 року ми видобуваємо набагато більше, ніж розвідуємо, приростів розвіданих запасів фактично немає. Розвідкою покладів займалися спеціалізовані геологічні підприємства. Тепер же у геологічній галузі - крах, геологорозвідка практично знищена. А 70 відсотків підприємств геологічної галузі, зокрема національної компанії "Надра України", працювали на території Полтавської області. У 2004 році в них було 8 спеціальних дозволів на користування надрами, на розвідку тих ділянок держава витратила приблизно 600 - 800 мільйонів гривень. Нині ці дозволи переоформлені на комерційні структури навіть без компенсації збитків бюджету на розвідку, без аукціону, як це передбачає законодавство. Не торкатимусь питання розбазарювання, знищення майна, а, за нашими оцінками, розпродано, знищено, вкрадено майна підприємств геологічної галузі на суму приблизно до півмільярда гривень... На слуху проблеми підприємства "Полтаванафтогазгеологія": ще в 2006 році підприємство мало 17 мільйонів гривень прибутку, на сьогодні шукаємо кошти, щоб заплатити заробітну плату...
До чого я веду? На початку цього року за дорученням уряду України Служба безпеки України, Генеральна Прокуратура провели перевірку: порушень чинного законодавства при переоформленні на комерційні структури спеціальних дозволів не виявлено. Абсурд! За нашими даними, навіть недолугого законодавства вони не дотрималися. Хоча у 2007 році деякі нормативні документи були спеціально змінені урядом так, аби спростити переоформлення спецдозволів з державних підприємств, переважно геологічних, на комерційні. Внаслідок цього у 2008 році керівництво ДП "Полтаванафтогазгеологія" за підтримки облдержадміністрації звертається до суду, суд відновлює дію спеціальних дозволів державного підприємства на Пірківську площу й Загорянське родовище. Міністерство охорони навколишнього природного середовища видає йому поновлений дозвіл, люди виходять на відповідні промисли, а там їх зустрічає озброєна автоматами охорона у камуфляжі, в масках. Звичайно, було звернення до правоохоронних органів, у прокуратуру. Але досі реакції немає. За деякою інформацією, Міністерство охорони навколишнього природного середовища уклало мирову угоду з комерційними структурами щодо переданих ділянок надр.
Розповім і про Сахалінське родовище. Ліцензіатом було ДП "Полтаванафтогазгеологія". Зачитую: "При спробі повернути незаконно переоформлений у квітні 2007 року на комерційну структуру спеціальний дозвіл на користування надрами Сахалінського родовища органами прокуратури 21 жовтня 2008 року було відкликано адміністративний позов у інтересах держави про визнання нечинним зазначеного спеціального дозволу". В результаті держава втрачає і найбільше в Україні Сахалінське родовище. Але читаю далі подання прокуратури Полтавської області: "Виявлені численні факти порушень законодавства про надра органами виконавчої влади, місцевого самоврядування та спеціальними уповноваженими органами контролю. Надрокористувачі користуються надрами на самовільно зайнятих земельних ділянках без відповідного дозволу та проведення екологічної експертизи... без спеціальних дозволів на користування надрами здійснюють видобуток корисних копалин. Незважаючи на те, що на 12 ліцензійних ділянках термін спеціальних дозволів на користування надрами газопромислового управління "Полтавагазвидобування" дочірньої компанії "Укргазвидобування" закінчився, видобування вуглеводнів здійснюється".
Полтавська обласна рада дала погодження на продовження дії відповідних дозволів для ГПУ "Полтавагазвидобування", дія яких закінчилася в серпні. Усі документи надані Міністерству охорони навколишнього природного середовища, жодного зауваження немає, документи не повернули, але досі не продовжили дію спеціальних дозволів. Хоча відповідно до нормативних документів повинні були протягом 60 днів розглянути й - або відмовити, або погодити. Тепер прокуратура видала припис з приводу того, що ГПУ "Полтавагазвидобування" незаконно видобуває газ. Але зупинити процес видобутку неможливо, це буде катастрофа - технологічна, екологічна, економічна, соціальна.
Я повертаюся до думки, що треба рятувати нафтогазовий комплекс. Бо природний газ, який видобувається з надр України, - 21 мільярд кубічних метрів - використовується для потреб населення України. Ще 8 - 12 мільярдів кубометрів газу, що використовується комунальними підприємствами теплоенергетики, ми імпортуємо. То чи не могли б ми наростити базу й видобувати додатково ще 10 мільярдів і таким чином вирішити питання тих же тарифів для населення? Могли б, звичайно. Але доводиться боротися за те, щоб утриматися на нинішньому рівні. В державі простежується чітка лінія на те, щоб переоформити, привласнити за безцінь державну геологічну галузь, знищити НАК "Нафтогаз України". А іншої державної компанії в цій галузі немає. Отже, збереження НАК - це питання національної безпеки.
Звичайно, і в Лохвиці, і в Гадячі проблем багато. Але, повірте, якщо державні підприємства не працюватимуть, то комерційні структури їх не вирішать, а якщо почнуть вирішувати, то хіба тимчасово. Та якими будуть соціальні наслідки для всього населення України? Законодавство передбачає, що державні компанії, які ведуть видобуток природного газу, зобов'язані по собівартості віддавати його для потреб населення. Спільні підприємства, де державна частка менше 50 відсотків, продають газ за ринковою ціною. Найлегше забрати в держави те, що вона розвідала, видобула, привласнити й заробляти на цьому.
Володимир Марченко:
- Редакція запропонувала дуже серйозну тему. На жаль, те, про що розповів Сергій Євстахійович, відбувається не один рік. Багато політиків, народних депутатів і тих, хто працює в кабінетах центральної влади, мають свій бізнес у галузі нафти й газу, в тому числі й на Полтавщині, й просувають його. Маю багато прикладів, коли до обласної ради заздалегідь звертаються приватні особи і пропонують розглянути на сесії обласної ради питання щодо продовження терміну дії ліцензій, коли він ще не закінчується.
Через порушення законів у нафтогазовій галузі втрачає держава, втрачає державний бюджет. Виникає багато проблем для тих громад, на території яких видобувають нафту й газ, зокрема екологічні, через що люди хворіють, руйнується інфраструктура, розбиваються дороги, а допомагати їм не поспішають. Ми сподівалися, що цього року співпраця з "Нафтогазом" буде більш плідною. Але, на жаль, сума, на яку нафтогазовий комплекс підписав угоду з обласною державною адміністрацією, занадто низька - 5,5 мільйона гривень плюс 7 мільйонів від "Укрнафти". "Укрнафта" третій рік поспіль виконує свої договірні зобов'язання, а от стосунки з НАК "Нафтогаз України" загострюються. Тому полтавці 18 жовтня взяли участь у зборах в Охтирці Сумської області й стали членами асоціації "Родюча земля", в яку об'єдналися органи місцевого самоврядування нафтогазодобувних територій. Бо коли нас не хочуть чути, нам не допомагають, то вихід один - об'єднуватися й спільно відстоювати свої інтереси. Зокрема, ми наполягаємо на дотриманні законодавчої норми, передбаченої Бюджетним кодексом України, - частина рентних платежів повинна залишатися на територіях, де видобувають нафту й газ. Сумчани не один рік зверталися до центральних органів влади з проханням залишати Сумській області 25 відсотків рентної плати. Полтавська область пропонувала залишати 15, потім 10 відсотків. Але нас не почули. І при формуванні навіть того проекту бюджету на 2009 рік, що вже відкликаний, цього не передбачено. Я переконаний, що всі гілки влади на всіх рівнях повинні працювати спільно, щоб довести, що видобуток нафти й газу - справа державна.
Григорій Гринь:
- Згадаймо, що з 1991 року область добивається, аби повернути право юридичної особи нафтогазовим підприємствам, які працюють в області. Але вони й по сьогодні - лише філіали. У 2004 році Полтавщині була перерахована рекордна сума - 25 мільйонів гривень - на підтримку соціальної сфери. У 2008-му ми говоримо про 12,5 мільйона, а ще врахуймо, якою була гривня чотири роки тому й якою є тепер. Я не знаю, як можна пробити таку стіну байдужості до пересічних українців, які тут живуть, до влади на місцях.
Микола Василенко:
- Порівнювати Полтавщину з Кувейтом, як часто роблять, некоректно. Я б порівняв ситуацію, яка склалася в Україні, з тією, що була в Техасі в кінці позаминулого - на початку минулого століть, коли почав розвиватися видобуток нафти в Сполучених Штатах Америки. Або з сьогоднішньою Нігерією, де правлять беззаконня, корупція, безправ'я. Законів не виконують зухвало, брутально. То що можна вирішити на рівні керівника місцевого підприємства? Коли наші підприємства позбавили права юридичних осіб, галузь готували до приватизації, і тільки бурхливі процеси в політичній сфері завадили ці наміри довести до кінця. Але держава все-таки віддала у приватні руки "Укрнафту". Нині галузь - вже на останньому диханні.
Голова облдержадміністрації Валерій Асадчев наводив приклад: дві державні структури, підпорядковані Кабміну, - Міністерство палива та енергетики й Міністерство охорони навколишнього природного середовища - не можуть знайти спільної мови. В одного є НАК "Надра України", в іншого - НАК "Нафтогаз України", в обох - багатоланкова структура управління, й обидві компанії працюють не в інтересах держави, заважають одна одній, бо в кожної - свій господар. Тому це питання не організаційне, не технологічне. Як не крути, все одно приходимо в політику. Наші державні мужі діють за принципом римського імператора: держава - це я. Конституція говорить: надра належать народу. Покажіть той народ, який володіє надрами. Відбуваються страшні речі. Газ беруть у підприємств за ціною, що нижча собівартості, а населення платить за газ за цінами, за якими Україні продає газ Росія. Куди йде різниця? Те, що частина рентної плати повинна залишатися на місцях, - незаперечно. І майно підприємств, центральні офіси яких у Києві, треба обкладати податками, причому за місцем знаходження підприємств.
Володимир Марченко:
- У державі повинні бути чіткі правила гри. Для всіх. Угоди про підтримку соціальної сфери підписуємо і з приватними структурами, і з державними. Працюють на Полтавщині СП "Полтавська газонафтова компанія" й "Регал Петролеум корпорейшн" - і достойно виконують свої договірні зобов'язання. З державними компаніями чомусь складаються інші стосунки. Хіба ми повинні щорічно ходити з простягнутою рукою й просити: шановні, давайте підпишемо угоду, а яку ви суму запропонуєте, а чому не більше? Ну якщо так, то хай і так... Правила повинні бути чіткі та єдині для всіх. Тоді при формуванні бюджету села, району, області можна розраховувати на певні надходження.
Тарас Ткаченко:
- На продовження думки про те, що треба встановити чіткі правила гри, а не ходити з простягнутою рукою, назву дані соціально-благодійної допомоги, що надають підприємства нафтогазового комплексу - НАК "Нафтогаз України", "Укрнафта" й підприємства недержавної власності. НАК "Нафтогаз України" фактично перерахувала: у 2004 році - 21,5 мільйона гривень, у 2005-му - 23 мільйони, у 2006-му - 14,8 мільйона, у 2007-му - 6,8 мільйона. "Укрнафта" протягом останніх трьох років стабільно перераховує 7 мільйонів гривень. "Полтавська газонафтова компанія": 2004 рік - 660 тисяч гривень, 2005-й - 2,7 мільйона, 2006-й - 2,6 мільйона, 2007-й - 4,3 мільйона, динаміка у 2008 році також позитивна.
Що ж до приросту розвіданих запасів, то тут - справді катастрофа: за останні десять років негативний дебет по розвіданих запасах досяг 50 мільйонів тонн умовного палива. І це вже відбивається на абсолютних показниках видобутку. За 2008 рік падіння видобутку нафти на території Полтавської області - більше 15 відсотків. І така ж тенденція на наступні роки. Нічого вже видобувати. Якщо видобуток природного газу ми ще утримуємо на рівні минулого року, то видобуток нафти й газового конденсату катастрофічно падає.
Ірина Максимішина:
- За даними облфінуправління, до Державного бюджету за січень - листопад цього року перераховано 1 мільярд 270 мільйонів гривень рентних платежів за видобуті нафту, газ, газовий конденсат. На 2009 рік прогнозована сума ренти повинна скласти 1 мільярд 89 мільйонів гривень. Якби прийняли наші пропозиції і 10 відсотків рентних платежів залишалося в області, це були б додаткові надходження до обласного бюджету в сумі 109 мільйонів гривень. Для порівняння: бюджет по спецфонду за 11 місяців склав 72 мільйони гривень. Отже, ми повинні знову й знову ставити перед центральними органами влади питання про те, щоб частина рентних платежів залишалася в області. Бо проблем багато через діяльність нафтогазових підприємств. А залишається в області з їх відрахувань тільки якась сума за забруднення навколишнього середовища і відрахування із зарплат фізичних осіб.
Юрій Ситник:
- В олігархічної влади в Україні є право не виконувати закон. І цим реально користуються, тлумачать закони на свій лад, і сприяють цьому правоохоронні органи. А яка роль місцевого самоврядування? Якщо сільський голова спробує самостійно вирішити питання з газовиками чи нафтовиками, крім того, що йому дадуть самоскид чи бульдозер, більше нічого не отримає. А проблеми надзвичайно складні. Я напевно знаю, що Рада національної безпеки й оборони заслуховувала питання про стан водних ресурсів у Полтавській області, наприклад, у Миргородському районі і в Охтирському районі Сумської області. Якщо ці матеріали секретні, то виникає питання: а чи є в держави право приховувати правду - реальну ситуацію, яка впливає на здоров'я людей, і не реагувати? А показано, що стронцій, радіоактивний цезій уже знаходяться у водоносних горизонтах. Можу сказати, що й рівень грунтових вод в Охтирському районі впав на метр порівняно з рівнем п'ятирічної давності.
Сергій Ясинський:
- Який зв'язок цих даних із нафтогазовим комплексом? Я пам'ятаю, як бабуся радила лікувати ангіну, захворювання ротової порожнини за допомогою чистої нафти.
Юрій Ситник:
- Я до цього веду. Є висновки санепідеміологічних і екологічних служб про вплив на навколишнє середовище діяльності підприємств нафтогазового комплексу. Але справа в тому, що питанням екології і санітарії в цій галузі займаються відомчі інститути нафтогазового комплексу. Ми не маємо документів і матеріалів, у яких би вони заявили, що "наша діяльність не шкідлива". У нас є дані щодо смертності людей, захворюваності по сільських радах, де ведеться видобуток нафти й газу. Крім того, жодне підприємство нафтовиків не працює так, як потрібно, - запровадивши міжнародний стандарт зі створення системи екологічного менеджменту ISO 14000. Це питання екологічної безпеки. Їм невигідно показувати критичні точки. Наведу приклад по Охтирському району. В нас знаходиться більше 600 тонн труб, радіаційний фон яких перевищує 10 тисяч мікрорентгенів. Коли ці труби лежать за два кілометри від села, людям кажуть, що вони не шкодять. Чому ж тоді, коли ці труби потрапили на металургійні комбінати як брухт, була порушен |
